Головне управління державного казначейства України .Щодо надання роз’яснення.
Щодо надання роз’яснення Головне управління державного казначейства України у м. Севастополь
99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська,9
Державне казначейство України розглянуло лист від 14.01.2009 №14-06/1/201 щодо здійснення реєстрації та обліку зобов’язань, за договорами укладеними за результатами процедур закупівель та повідомляє наступне.
1. Щодо непоширення дії Положення на випадки, коли предметом закупівлі є наймання (оренда) нерухомого майна
Згідно із підпунктом 9 пункту 2 Положення замовником є розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в установленому цим Положенням порядку. Розпорядниками державних коштів є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи та організації, визначені Конституцією України і законодавством, підприємства, а також підприємства, установи чи організації, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів (підпункт 18 пункту 2 Положення).
Підпунктом 13 пункту 2 Положення визначено, що підприємства – це державні, у тому числі казенні підприємства, установи та господарські товариства, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства і господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків
Тобто, розпорядники державних коштів мають застосовувати вимоги Положення до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт - 300 тис. гривень.
Поряд з цим, відповідно до статті 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім розпорядників державних коштів, які відповідно до законодавства мають право на отримання в оренду відповідного державного майна поза конкурсом. Після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна. Орендодавець при визначенні переможця конкурсу, за інших рівних умов, надає перевагу пропозиціям орендаря, який належним чином виконував свої обов'язки, шляхом застосування преференційної поправки.
Таким чином, державне та комунальне майно має передаватись виключно на конкурсних засадах без застосування процедур закупівель, визначених Положенням.
Також, варто врахувати, що учасником процедури закупівлі послуг з оренди можуть бути суб’єкти господарювання будь-якої форми власності, включаючи приватну, на яких обов’язок щодо передачі майна в оренду на конкурсних засадах не розповсюджується.
Ураховуючи наведене, вважаємо, що, у разі здійснення закупівлі послуг з наймання (оренди) нерухомого майна у суб’єкта господарювання приватної форми власності, мають застосуватись процедури закупівлі, визначені Положенням.
2. Щодо проведення відкритих торгів за окремими лотами
Відповідно до пункту 3 Положення предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з підпунктами 15 і 22 пункту 2 цього Положення та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання “категорія”) із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого і дев’ятого знаків Класифікатора (класифікаційні угруповання “підкатегорія” і “тип”).
Таким чином, в межах однієї процедури закупівлі замовник самостійно визначає предмети закупівлі по частинах (лотах).
Разом з цим, замовник не має права ділити закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель. Водночас, поділом предмету закупівлі слід вважати: розмежування предмету закупівлі на окремі частини за формальними ознаками, властивостями та характеристиками; віднесення до різних предметів закупівлі окремих вузлів та деталей комплектних товарів, що закуповуються, а також розбиття загальної річної потреби на частини.
Заступник Голови Т.Г.Грицун
Абашина О.Ю.
583-06-13